Лопух — Життєва сила, ДанікаФарм, 90 табл.

Склад: корни лопуха.
Значення для організму
Природа наклала його справді незвичайними цілющими властивостями. Традиційна медицина високо цінує цю рослину зцілювальної хвороби від грипу до геморою, а наукова медицина підтверджує терапевтичні можливості результатів досліджень.
Харчові та лікувальні властивості коренів лопуха відомі людству давно. За харчовою цінністю коріння перевершує морква, петрушку та пастернак разом взятих, а унікальні лікувальні властивості визначаються хімічним складом рослини: полісахарид інулін, ефірна бардану та жирні олії, дубильні речовини, фітостерини, гіркоти, протеїн, глікозид арктіїн, слизи, рослинні волокна, аспарагін, рутин, каротин, вітаміни: Е, K, С, B1, B2, B5, B6, B9 (фолієва кислота), PP (нікотинова кислота); мінерали: Ca, K, Mg, Na, P, Zn, G, Cu, Mn, Se.
Завдяки вмісту білка, коріння популярні, як харчовий продукт у Франції, Бельгії, США, Японії, Китаї.
Лопух розглядається як альтернативне джерело фенольних сполук, флавоноїдів, гідроксикоричних і органічних кислот.
Фенольні сполуки та флавоноїди, що містяться в коренях, мають імуностимулювальну активність, виявляють виражені антиоксидантні, противірусні та протизапальні властивості.
Корені лопуха — природна скарбничка інуліну. Високомолекулярний полісахарид інулін є основним компонентом кореня в кількісному співвідношенні (до 44%). Завдяки обволікальній дії, інулін захищає слизові оболонки шлунково-кишкового тракту від механічного подразнення їжею та шлунковим соком, що особливо важливо у разі запальних процесів, зменшує дію токсичних та хімічних речовин у разі їх потрапляння з їжею в шлунок. Активно адсорбує токсини, солі важких металів, радіонукліди та виводить їх з організму. Неабияк підсилює перистальтику кишківника, зменшуючи ризик функціональних запорів, зокрема в осіб похилого віку. У товстому кишківнику вибірково стимулює ріст біфідо- та лактобактерій, пригнічує розвиток патогенної мікрофлори, знижуючи ризик появи алергії.
Інулін розщеплюючи до фруктози, забезпечує транспорт фруктози в клітинку через інсулін незалежний шлях, бере участь у синтезі інсуліну, підвищує його активність у біохімічних процесах. Для хворих на цукровий діабет лопух краща, ніж фруктоза. 
Корні лопуха забезпечують дію, схожу з інгібіторами протеолітичних ферментів, тому призначення препаратів лопуха актуальне в разі ацетонемії, що супроводжує нею нудоти, прискореного серцебиття, діареї та інших симптомів. Відзначається довгострокова ремісія на тлі нормалізації обмінних процесів, з тенденцією зниження рівня глюкози, завдяки частковому відновленню синтезу інсуліну β-клітинами підшлункової залози; у випадках цукрового діабету II-типу — завдяки підвищенню чутливості рецепторів, що взаємодіють із інсуліном. 
Перевага лопуха в тому, що коріння покращують ферментоутворювальну функцію підшлункової залози, оптимізують її роботу, підтримуючи стан хворих на цукровий діабет.
Маючи комплексні властивості, лопух нормалізує секретоутворювальну функцію шлунка та кишечника, сприяє загоєнню виразкових дефектів, покращує антитоксичну функцію печінки, стимулюючи відділення жовчі та відкладення глікогену в печінці. В експерименті встановлена протизв'язана активність коренів лопуха, що перевершує ефект плантаглюциду та бефунгіна.
Корені лопуха — універсальні полісорбенти. Зв'язуючи токсини загального порядку та ендотоксини, сприяють виведенню їх у легких транспортних формах нирками. Маючи високі детоксикаційні властивості, полегшують похмілля і знижують залежність від алкоголю.
Лопух слугує надійним коректором обміну речовин, покращує склад крові, має кровочисні властивості. Доведені протизапальні та протиалергічні властивості коренів.
Аспарагін, що міститься в корені, зареєстрований у сучасних дослідженнях як засіб із протипухлинною дією, що стимулює апоптоз ракової клітини. Крім цього, відзначене підвищення ефективності протипухлинної терапії під час приймання препаратів лопуха. Наукові дослідження показали, що коріння лопуха є засобом фонової корекції важких деструктивних змін внутрішніх органів, що закономірно розвивається під час проведення поліхімотерапії.
Завдяки високому вмісту полісахаридів, лопух сприяє підтримці імунітету на високому рівні, пригнічує активність гіалуронідази, запобігаючи поширенню інфекції, посилює фагоцитоз і активність макрофагів (поглинання бактерій, вірусів). У разі вірусних уражень, застудних захворювань, препарати лопуха знижують гостроту запальних процесів переважно завдяки детоксикації, пришвидшують одужання.
Детоксикаційні можливості коренів застосовуються для нормалізації станів під час астіння, перезбудження, дисфункції вегетативної нервової системи. У разі аденоми простати лопатах проявляє свої протизапальні, регенеративні властивості, сприяє розсмоктуванню інфільтративних утворень, запобігає розвитку рубцевої тканини.
Препарати лопуха покращують мінеральний обмін, підтримують необхідну реактивність організму у разі захворювань кістково-м'язової та сполучної тканини. Запобігають відкладення солей, що містяться в сироватці крові та тканинах організму, зокрема в нирках, жовчному міхурі, суглобах.
Виступаючи як уролітичний ремініалізувальний, літолітичний засіб, лопух сприяє підвищенню розчинності та розпушенню сечових каменів у нирках і сечовивідних шляхах, полегшує їх виведення з сечею. У корені лопуха виявлений мішкутримувальний фермент уриказу, який сприяє розчиненню солей сечової кислоти та визначає спектр завдань під час подагри, сечокислом діатезу (порушення обміну пуринів і сечової кислоти). Лопух покращує склад крові та сечі в хворих подагрою з одночасним поліпшенням їхнього клінічного статусу. 
У дерматології лопух застосовується у разі себорея, запалення сальних залоз, кропивниці, нейродерміту, екземи, псоріазу, випадіння волосся, у разі рецидивувальної фурункульозу.
 Показання до застосування.
Рекомендується як загальнозміцнювальний засіб профілактики обмінних порушень, а також до раціону у разі таких станів і захворювань:
- остеохондроз, артрити, артрози, подагра, суглобовий ревматизм;
- цистити, нирковокам'яна хвороба (окалати, урати, фосфати), сечокосий діатез;
- цукровий діабет; панкреатит;
- захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрити, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, колити), функціональні закрепи;
- захворювання печінки, жовчного міхура; жовчнокам'яна хвороба;
- алергози (як кровоочисний, десенсибілізувальний засіб);
- простудні захворювання (як засіб, що прискорює одужання);
- шкірні захворювання; дерматити, фурункульоз, екземи, псоріаз, себорея, випадання волосся.

Спосіб застосування та дози
По 2 таблетки 2-3 рази на день за 30 хвилин до їди.
Лікувально-профілактичний курс 8-12 тижнів.
У разі потреби повторити.
Приймання фітопрепарату не скасовує призначення лікаря.