Артишок — печінкова дієта Данікафарм 90 табл.

Склад: кошики артишоку.

Значення для організму
Про дієту No5 ми повторюємо, коли розлади функції печінки та порушення травлення сигналізують диспепсією, нудотою, блювотою, болем у правому підребер'ї.
Мета печінкової дієти — це хімічне прасування печінки в умовах повноцінного харчування, нормалізація процесів і детоксикаційних можливостей печінки, функціонування жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, поліпшення жовчовиділення.

Всі ці напрями може забезпечити харчову рослину, під назвою артишок, досить рідкісний гість на нашому столі.
Фармакологічні ефекти артишоку пов'язані з наявністю в його складі фенольного з'єднання цинарину в поєднанні з фенолкіслотами, біофлавоноїдами та іншими активними речовинами. Гепатопротективна дія кошиків зумовлена антиоксидантними та мембраностабілізувальними властивостями рослини. У нього виразна жовчогінна дія (холеретичний і холекінетичний ефект), здатність зменшувати печінковий холестаз і збільшувати відтік жовчі, підвищувати функціональну активність печінкових клітин і антитоксичні можливості печінки.

Артишок позитивно впливає на ліпідний обмін, знижує рівень холестерину в крові, зменшує вміст сечовини (потрібна дія).
Аскорбінова кислота, вітаміни, каротин, інулін, що містяться в кошиках, регулюють обмінні процеси в організмі, покращують стан фетоплацентарної системи, перешкоджають порушенню проникності плаценти, що дає змогу використовувати артишок у акушерстві та гінекології.

У Франції виробництвом препаратів з артишоку займається понад 30 фармацевтичних компаній.
Універсальний рослинний гепатопротектор «Артик — печінкова дієта» має доведені терапевтичні властивості та показаний пацієнтам із ураженнями печінки, патологією жовчовивідних шляхів, на тлі хронічних інтоксикації, азотемії та гіперхолестеринемії.

Унікальність гепатопротекторної дії артишоку зумовлена антиоксидантними, мембраностабілізувальними, антитоксичними властивостями. Він активно знешкоджує та виводить токсини, солі важких металів, пестициди, збільшує жовчовідділення, нормалізує процеси жовчоутворення, підвищує детоксикаційні процеси й активність печінки. Жовчогінна дія артишоку використовується в разі порушень функції печінки, дискінезії жовчовивідних шляхів, холецистиститах. 

Препарати на основі артишоку покращують фільтраційну функцію нирок, позитивно впливають на біохімічні показники, рекомендуються у разі хронічної ниркової недостатності. Поєднання сечогінного та гепатопротекторного ефекту відрізняє артишок від інших сечогінних рослин. Крім того, в артишоку виражені гіпоазотемічні властивості, він сприяє виведенню сечовини з організму, знижує рівень азотовмісних речовин у крові, що дає змогу успішно застосовувати його у разі нефриту, олігоурії в осіб із серцево-судинними захворюваннями.
Кошики артишоку нормалізують внутрішньоклітинний обмін фосфоліпідів, знижують синтез і концентрацію загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності, зменшують коефіцієнт атерогенності плазми крові, проявляючи в загальному гіпохолестеринемічний ефект.

Завдяки сучасним клінічним дослідженням артишок розглядається як рослина, що має холеричну, антиоксидантну, гіполіпідемічну дію і вважається найефективнішим засобом профілактики атеросклерозу. Вивчення його дії показало, що він істотно впливає на гіперхолестеренемію, з якою пов'язаний розвиток атеросклерозу. Ефективне зниження холестерину досягається через вплив на три ідеально доповнюють один одного зони: підвищення елімінації холестерину завдяки холерізу та зниженню біосинтезу його в печінці. Результати досліджень показали, що в артишоку високий антиоксидантний ефект, завдяки якому вдається запобігти оксидації холестерину та пошкодженню внутрішньої оболонки артерій.

Доведено, що регулярне приймання артишоку запобігає раннім стадіям формування атеросклеротичних змін судин. Крім того, підтверджено вплив його на жировий обмін. Артишок не тільки визнаний засіб фітотерапії, але й надійна альтернатива синтетичним гіполіпідемічним препаратам (Р.Ф. Вайс, Ф. Фінтельманн, 2004г).
Фундаментальні дослідження, проведені в Німеччині, вказують, що активні речовини (поліфенольні сполуки, флавоноїди: лютеолін і його глікозиди) пригнічують ресинтез холестерину та виявляють потужну антиоксидантну дію. Гебхардту (Gebhardt, 1996) вдалося підтвердити не тільки високий антиоксидантний ефект артишоку, але й гепатопротекторну дію, що стимулює процеси регенерації гепатоцитів.

Європейськаапсія, сферою застосування листя кошиків артишок, називає «диспепсичні розлади». Результати клінічних спостережень стану пацієнтів із високою реалістичністю підтверджують, поряд із вітрогінною та спазмолітичною дією, зворотний розвиток симптоматики, усунення стійкого блювотного симптому, болю, здуття живота, поліпшення апетиту (Fintelmann, 1996). У осіб із диспепсичними порушеннями, на тлі розладів функції жовчного міхура артишок послаблював відчуття важкості в епігастральній зоні, усуваючи відрижку, нудоту (Bandy R. etal. 2004). Незамінний артишок для прихильників жирної та гострої їжі. 

Позитивну клінічну динаміку зазначили дослідження (Pittler M. etal. 2002) хворих із гіперхолестеринемією, дисліпопротеїнемією супротеїної захворювання печінки, некалькульозним холециститом. Особливо препарати артишоку корисні для осіб похилого віку зі зниженими процесами травлення й ослабленою ферментативною активністю.
Артишок, як харчова рослина, має високий профіль безпеки та перспективу застосування в медичній практиці у разі захворювань печінки та нирок, атеросклерозу, гіперліпідемії, зокрема спадкового генезу.
 

Показання до застосування.
Рекомендується як загальнозміцнювальний засіб профілактики захворювань печінки й атеросклерозу, а також до раціону у разі таких станів і захворювань:

• хронічні захворювання печінки та жовчовивідних шляхів; хронічні гепатити;
• ДЖВП по гіпотонічному-гіпокінетичному типу, зокрема на тлі хронічного гепатиту;
• некалькульозний безкаменний холецистит, функціональні розлади жовчного міхура;
• диспепсичні порушення з відчуттями важкості в епігастральній зоні, нудота, відрижка;
• шанувальникам жирної та гострої їжі;
• атеросклероз, підвищений рівень холестерину;
• гіперхолестернемія на тлі супутніх захворювань печінки;
• гіперліпідемія, зокрема спадкового генезу;
• хронічна ниркова недостатність початкової стадії; нефрит;
• хронічні інтоксикації;
• літній вік.

Спосіб застосування та дози
По 2 таблетки 2-3 рази на день за 30 хвилин до їди.
Лікувально-профілактичний курс 8-12 тижнів.
У разі потреби повторити.
Приймання фітопрепарату не скасовує призначення лікаря.