БАЖ Кульбаба лікарський, Данікафарм, 100 мл.

Біоактивна рідина підвищеної біодоступності, у формі рослинної субстанції, отримана методом вакуумної екстракції за мінімальної питомої теплоти (до 37 °C) зі збереженими максимальними структурними можливостями та лікувальними властивостями рослин.
Склад: міжклітинна та внутрішньоклітинна рідина з коренів і листя кульбаби. 
Значення для організму
 Кульбаба — наша найстаріша лікарська рослина. Не дивно, що кількість захворювань, за якого його використовують, надзвичайно велика. 
 У давнину кульбаба вважали еліксиром бадьорості, що знижує втому, називаючи його «життєвим еліксиром», «енергією сонця».
 Листя та коріння входять до фармакопеї багатьох країн світу.
 Список показань до застосування листа та кореня кульбаби внушований.
 Типова сфера застосування кульбаби диспепсичні порушення, втрата апетиту, зниження травних функцій. Рефлекторна дія препаратів кульбаби здійснюється завдяки вмісту ароматичних гіркоти, які через подразнення смакових рецепторів язика та слизової ротової порожнини призводять до збудження харчового центру та посилення секреції шлункового соку та інших травних залоз. 
 У разі слабкості травлення, зумовленої порушеннями травних функцій шлунково-кишкового тракту, що проявляється в нестерпності їжі, відчутті важкості після їди, метеоризму, схильності до запарювання, кульбабаба незамінна й ефективна. Він добре поєднується з іншими лікарськими рослинами та використовується в терапії хронічних гіпо- та анацидних гастритів, анорексії, неспецифічних колітів.
 З огляду на те, що одна з народних назв кульбаби є «печиво», відбиває ефективність цієї лікарської рослини у разі захворювань гепатобіарної системи.
 Найважливіші активні речовини кульбаби — гіркоти (тараксацин), а також тритерпеноїди та ситостерини, чинять жовчогінну та легку сечогінну дію, посилюють відтік жовчі. Він безпосередньо впливає на гепатоцити, активуючи їх до вироблення жовчі та викликаючи скорочення стінок жовчного міхура та його спорожнення.
 У медицині кульбаби зараховують до антидискразичних засобів. Здатність надавати допомогу у разі хронічних хвороб обміну речовин із тенденцією до різних ускладнень у кульбаби вірогідно доведена.
 Корінь кульбаби та листя сприяють посиленню діурези, у такий спосіб покращуючи виведення солей і речовин, що утворюють сольові відкладення.  З огляду на його регульовану дію на сольовий обмін, кульбаби можна рекомендувати у разі жовчо- та сечокам'яної хвороб.
 Вважається, що кульбаба — найефективніший засіб у комплексній терапії ревматичних захворювань. Покращуючи жовчовиділення, посилюючи діуріз і позитивно впливаючи на обмін речовин, кульбаба запускає механізм сприятливого впливу на сполучну тканину, надаючи загальну регульовану дію на клітинному рівні. Особливо ефективний кульбаби під час хронічних хвороб обміну речовин, передусім, під час подагри з тенденцією до різних сольових відкладень. 
 Як антидискразичний засіб, кульбаби призначають курсами в 1-2 місяці, навесні та восени, з огляду на профілактичний характер терапії.
 Ще важливіша сфера застосування кульбаби — хронічні дегенеративні захворювання суглобів. Артрози, що становлять великі труднощі для медикаментозної терапії, підлягають лікуванню кульбаби з гарним ефектом, причому найкращі результати забезпечуються профілактичним прийманням. Для запобігання рецидивам, у разі схильності до артрозів або наявності їх симптомів, рекомендовані курси препаратами кульбаби двічі на рік. Кульбаба збільшує рухливість суглобів, усуває скутість, зменшує схильність до нових загострень. 
 У коренях кульбаби виявлено до 40% інуліну та інших біологічно активних речовин. Є наукові дані, що підтверджують, що тривале приймання препаратів кульбаби знижують цукор і рівень холестерину в крові, коригують порушення метаболізму у разі цукрового діабету та ожиріння. Анорексичні властивості, тобто зменшують потребу в прийманні їжі, у кульбаби не гірше, ніж у американської гуарани. Тому ввімкнення кульбаби в програми зі зменшення маси тіла підвищує результативність курсів.
 Достовірно доведено, що кульбаби, впливаючи на функцію дванадцятипалої кишки, мають регульований вплив на гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникову систему, що може використовуватися в терапії не тільки ожиріння, але й патологічного клімаксу, гормонозалежних пухлин (міома, мастопатія та ін.), а також панкреатиту, вітиліго, псоріазу.
 Є досвід застосування препаратів кульбаби в комплексному лікуванні хронічних дерматозів (екземи, склеродермії, нейродерміту, атопічного дерматиту), що поєднуються з хронічними захворюваннями шлунка, кишківника, жовчовивідних шляхів.
 Добре зарекомендував себе кульбаби під час сверблячих дерматозів, кропивниці, фурункульозу, «печивкових плям», шкірної висипки, медикаментозного дерматиту.
 Цікаві дані були представлені в диссертаційній роботі про вплив препарату з наземної та підземної частини кульбаби на функцію нервової системи. Експериментально відзначені виражені протиневротичні й антистресові властивості кульбаби та його сприятливий вплив на процеси утворення нейрогенних виразок.
 До лікувальних властивостей кульбаби можна віднести «кровоочиснювальну», що поліпшує склад крові, збільшує кількість білих (у разі лейкопіння) і червоних (у разі анемії) кров'яних тілець, пришвидшує одужання після важких інфекцій, травм, операцій, стресів, у разі весняної втоми, а також його властивості, що підвищують тонус у разі статевої слабкості та збільшують лактацію.
 У Німеччині аркуш кульбаби називають «піскун-травою». Виражений сечогінний ефект дає змогу вмикати його в курси терапевтичної підтримки в разі ексудатичного плівяти, набряків, асциту, під час гідроцефалії, підвищеного внутрішньочерепного тиску, у разі запальних процесів, вірусного навантаження й інтоксикації.

Показання до застосування.
 Рекомендується як загальнозміцнювальний засіб дієтичної корекції порушень травлення й жовчовідділення, а також до раціону у разі таких станів і захворювань:

• хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту ( гіпо-, анацидний гастрит, виразкова хвороба шлунка на ґрунті ахілії; атонічний, неспецифічний коліт); анорексія;
• порушення процесів травлення (метеоризм, схильність до запору, важкість після їди);
• захворювання печінки та жовчовивідних шляхів (гепатит, холецистит, жовчокам'яна хвороба; дискінезія жовчовивідних шляхів по гіпокинетичному типу); панкреатит;
• цистити, сечокам'яна хвороба;
• захворювання суглобів (подагра, ревматизм, остеоартроз);
• ожиріння, цукровий діабет;
• гормонозалежні пухлини (міома, мастопатія та ін.);
• глісні інвазії;
• анемія, лейкопіння;
• вічний синдром, гідроцефалія, підвищений внутрішньочерепний тиск;
• як засіб, що підвищує детоксикаційний потенціал організму;
• атопічний дерматит, екземи, нейродерміт, справжня, паратравматична екзема, «печкові плями» (пігментні), псоріаз;
• як засіб, що прискорює одужання;
• для підвищення лактації.

Спосіб застосування та дози
Дорослим по 7-15 крапель — 1 чайна ложка тричі на день за 30 хвилин до приймання їжі на 100-200 мл води.
Курс вживання: 8 – 12 тижнів. У разі потреби повторити через 2-3 тижні.
У разі потреби повторити.
Приймання фітопрепарату не скасовує призначення лікаря.