Ромашка аптечна — дитячий лікар, Данікафарм, 90 табл.

Склад: квіти ромашки лікарської.
Значення для організму
 Ромашка займає гідне місце серед ліків рослинного походження, є офіційною сировиною для фітотерапії у 26 країнах світу.  Сфера застосування ромашки охоплює багато розділів медицини.
 У середньовіччі вважали, що вживання ромашки всередину зміцнює мозок, покращує сон, усуває кольки та здуття кишківника. Тибетська медицина гідно оцінила протизапальну дію рослини у разі ГРВІ, ларингітів, трахеїтів, бронхітів.
 У квіткових кошиках міститься ефірна олія, до складу якої входять сесквітерпени, найважливішим із них є бісаболол, сесквітерпенові лактоні (матрицин і матрикарин), з яких утворюється хамазулен. До активних речовин ромашки також належать флавоноїди, кумарини, холін, фітостерин, нікотинова, саліцилова кислоти, камеді, слизи.
 Такий багатий склад визначає різноманіття фармакологічних властивостей і місій ромашки для сучасної медицини та досліджує перевірено доведені три основні лікувальні напрями: протизапальна, спазмолітична та вітрогінна. Крім цих властивостей, добре вивчені бактеріостатичні та функціональні властивості.
 Її доцільно призначати у разі будь-яких захворювань слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, як засіб, що сприяє швидкому загоєнню ерозій, виразок та інших пошкоджень слизової. Стимулюючи місцевий синтез простагландинів, ромашка підвищує захисний бар'єр слизової, її стійкість до подразнень. Слизи, флавоноїди, що містяться у кольорах, і компоненти ефірної олії доповнюють і посилюють протизв'язаний ефект. Завдяки наявності хамазулену й ефірних олій, ромашка інгібує перекисне окиснення ліпідів, чим і зумовлено її антиоксидантну дію.
 Крім того, ромашки мають виразну спазмолітичну дію, що становить (для порівняння) 1/3 активності папаверина.
 Поєднання фармакологічних властивостей визначає широкий спектр використання ромашки у разі гострого запалення верхніх відділів травного тракту, гастриту, езофагіту, ерозивного гастриту, ентеріту, а також у разі синдрому подразненого кишківника. Приймання препаратів ромашки у разі дисбактеріозу реально усуває спазми мускулатури кишкової стінки, нормалізує мікрофлору, відновлює оптимальну кількість кишкової палички, посилює перистальтику, знижує процеси гниття й бродіння в кишківнику.
 Ромашки притаманні м'які, десенсибілізувальні, протиалергічні властивості; вона сприятливо впливає на центральну нервову систему, проявляючи заспокійливу, антиневротічну, седативну дію. До того ж квіти ромашки пригнічують виділення ендогенного гістаміну, стимулюють ретикуло-ендетеліальну систему, активують фагоцитарні можливості лімфоцитів, у такий спосіб забезпечуючи виражену протиалергічну дію. Крім того, глікополісахариди ромашки підвищують імунітет.
 З успіхом застосовують препарати ромашки у разі захворювань гепатобіарної системи. Їх призначають у разі хронічних холециститтів, жовчокам'яної хвороби, жовчних кольок, гепатитів. Ромашка підсилює секрецію шлункового соку та жовчі, завдяки наявності глікозидів у сировині.
 Квіти ромашки вважають «жіночим ліками». Вони показані у разі патологічного клімаксу, дисфункції яєчників, альгодисменоріє, що супроводжується головним болем, припливами до голови, занепокоєнням. Як гепатопротектор, препарати з ромашки застосовуються в комплексній терапії міоми матки, у разілікості яєчників як засіб, що усуває дискомфорт у кишківнику.
 Ромашка вважається безпечним, антитоксичним засобом, використовується як м'який проносний, показаний навіть немовлятам.
 Квіти ромашки мають помірну діуретичну дію й дають гарний лікувальний ефект у комплексній терапії циститів, уретритів, пієлонефритів, сприяють розчиненню конкрементів і полегшують їхнє виведення через сечовивідні шляхи.
 Є дані досліджень про можливість біоактивних речовин ромашки пригнічувати розвиток золотистого стафілококу й альфагемолітичних стрептокок (Petkov, 1969).
 Клінічна апробація препаратів підтверджує судинорозширювальну дію ромашки, її здатність знижувати тонус судинної стінки, розширювати просвіт судин.
 У дерматології ромашку призначають у разі атопічного дерматиту як засіб, що поліпшує функції печінки та підшлункової залози. Вона здатна відновити відтік жовчі, зняти запалення жовчного міхура. Ці лікувальні властивості використовуються у разі лікарського дерматиту, псоріазу, себореї, екземи, сверблячих дерматозів.
 Ромашка аптечна — одна з найбільш широко застосованих трав у дітей. Вона показана у разі нетравлення та здуття. Крім того, для дітей ромашка є м'яким транквілізатором, її спазмолітичний ефект обґрунтований дією флавоноїдів (апігеніном, такими компонентами, як α-бісаболол і хамазулен). Апігенін зв'язує бензодіазепинові рецептори мозку. Дослідження стверджують, що ромашка має істотний седативний і акксиолітичний ефект, знижує індуковане стрес підвищення продукції АКТГ (адренокортикотропного гормону), її рекомендують у разі підвищеної збудливості, перевтоми, перенасичення кави та тютюну, судом, безсоння, у разі поганого самопочуття.
 У Чехії та Словаччині клініци довели ефективність хамазулену у разі запалень, що виникають унаслідок опромінення. Це ще більше розширює список лікувальних показань цієї дивовижної квітки.

Показання до застосування.
Рекомендується як загальнозміцнювальний засіб профілактики шлунково-кишкових розладів, а також до раціону у разі таких станів і захворювань:
- гострі та хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрит, ерозивний гастрит, виразкова хвороба шлунка, ентероколіт, коліт);
- диспепсія; метеоризм; дисбактеріоз;
- захворювання печінки (гепатит, холецистит, жовчокам'яна хвороба);
- захворювання сечовивідної системи (цистит, уретрит, пієлонефрит);
- гінекологічні захворювання (дисфункція яєчників, альгодисменорея, запальні захворювання жіночої статевої сфери), клімактеричні розлади;
- підвищена нервова збудливість, поганий сон, на тлі перевтоми;
- екзема, нейродерміт, фурункульоз, кропивниця, старий свербіж.

Спосіб застосування та дози
По 2 таблетки 2-3 рази на день за 30 хвилин до їди.
Лікувально-профілактичний курс 8-12 тижнів.
За потреби повторити.
Приймання фітопрепарату не скасовує призначення лікаря.